У класичній психоаналітичній традиції Клеопатра Атанассуї-Попеско докладно описує випадок психоаналітичного лікування дитини з маніакальним захистом. У своїй книзі вона аналізує те, що робить маніакальний захист настільки важким для психоаналітика. Доктор Атанассуи-Попеско висуває гіпотезу про існування «твердого психічного ядра», за допомогою свого роду «панцира», що робить маніакальне божевілля недоступним для будь-якого роду комунікації і пропонує метод роботи з такого роду патологією, що полягає у знаходженні психоаналітиком постійної рівноваги на «качелях» -Перенесення.
