Герой роману – поет-декадент, червоний комісар та пацієнт психіатричної лікарні Петро Пустота. Щоразу, засинаючи в дивізії свого командира Василя Чапаєва, він прокидається в лікарні для божевільних. Петро переконаний, що лікарня – плід його уяви. Однак Чапаєв запевняє, що обидва ці світи – нереальні, і Петру потрібно лише остаточно прокинутися. Але як це зробити, якщо замість реальності – сяюча порожнеча?
