У слов'янській культурі до перевертнів ставилися зовсім інакше, ніж у середньовічній Європі. Наші пращури вірили, що обертатися звірами вміють не тільки нечисть і чаклуни, а й цілком позитивні персонажі: билинні герої, волхви і навіть звичайні люди. Сам собою цей дар не був добром чи злом – все залежало від характеру перевертня. Можливо, тому в слов'янській традиції так мало леденять душу історій про криваві перевертні-вампіри. А булички та бувальщини часто демонструють напрочуд добре і співчутливе ставлення слов'ян до «звірів-неволі»… Звідки взялася така різниця? У своїй новій книзі Марина Голубєва розповідає про повір'я та культи, пов'язані зі звірами та перевертнями – від воїнів-вовків до відьом-сорок та злих двоєдушників. Розкриває таємниці слов'янських перевертнів, розмірковує про тотемізм і лікантропію древнього світу та античності, древніх повір'ях. А ще – показує, що навіть сьогодні люди-звірі ближчі, ніж здається.
