Україна, її народ, її історія і культура завжди були в центрі уваги Європейської геополітики. У складному історичному і політичному процесі народу України треба було відстоювати і зберігати свої національні інтереси, передусім мову, традиції, культуру. Зацікавлення історією в нашому суспільстві повʼязане не тільки з прагненням пізнати свій родовід, глибше зрозуміти духовні витоки нації, а й осягнути історичний досвід державотворення, такого необхідного процесу в сучасних умовах європейської інтеграції. Рівень розвитку матеріальної культури, глибина і стійкість духовних традицій народу визначають життєздатність нації, гарантують потенціал її подальшої історичної долі. Ментальною ознакою української національної культури, нарівні з мовою, є вбрання - універсальне інформаційне джерело дослідження історії народу. Саме в ньому закодовано всі аспекти життя українського народу, його стійкий генокод (побут, традиції, духовність, мова, мистецтво). За часів незалежності дослідження історії українського національного костюма активізувались, але подекуди залишилися застарілі стереотипи у висвітленні тем, пов’язаних із убранням давнього населення, а тим більше у новому для етнографів напрямку - реконструкції костюмів. Але на сьогодні сформовано наукові концепції історії розвитку костюма. У результаті виникла нова галузь костюмознавства - палеокостюмологія - наука про доісторичні періоди у розвитку костюма. Український історичний костюм став об’єктом вивчення багатьох дослідників і надихає модельєрів створювати конкурентноспроможні бренди європейської якості, визнані у світі. Вашій увазі представлено ґрунтовну працю - дослідження формування та розвитку українського вбрання від палеолітичної та мезолітичної доби до імперського періоду.
