Ольга Борисівна Обнорська (1892-1957) мала виняткові духовні якості, писала чудові вірші. Добре малювала, була глибокою духовицею. У 1936 році, перебуваючи в містечку Гуарек, поблизу Сочі, де була маленька колонія теософів, вона вперше «почала відчувати присутність Вчителя» та розмови з ним оформила у вигляді поетичного рукопису «Сад Вчителя».
«Тут дано досвід однієї душі, яка шукала Світла, жадала прозріння і благословення Вчителя. Він прихований у кожному як його суть. І Його чарівний голос скаже Своє Слово і розкриє якось Свою дивну присутність у кожному серці».