Книга Юліуса Еволи націлена на те, щоб розкрити основні початки повної аскетичної системи, найбільш ясно представленої в буддизмі. Саме вчення царевича Сіддхартхі, як доводить автор, — це високе аристократичне вчення, у якому аскеза постає як наука і школа духовного визволення. Евола пов'язує цю духовну школу з тією великою Традицією, у якій найвище царство духу визначає нижчий матеріальний світ. Автор прагне вирішити і важливе практичне завдання: зробити одну з найбільших аскетичних систем доступною та зрозумілою сучасному світу, який «як жодна інша цивілізація — максимально віддалений від аскетичного сприйняття життя». Сучасний світ для Еволи — це світ бездумного активізму, світ гарячкової гонки замкненим колом. Але в світі є способи розчистити місце для потужного вертикального ривка, для прориву до безумовного. Один із них — аскетична зосередженість, яка в жодному разі не є втечею зі світу, але засіб звільнення сил для духовного відродження.